я уже стар

gener. er ist schon alt, aber noch rüstig

1) карт

2) иске

3) иске

4) иске

5) иске

6) иске

7) борынгы, иске

8) ( опытный) тәҗрибәле, күпне күргән, карт

9) в знач. сущ. (старое с) искелек, иске, искеләр, элеккеләр, элеккегеләр

•

- старая дева

1. прил.

ҡарт, оло, ҡары

2. прил.

иҫке, элекке, әүәлге, күптәнге

3. прил.

иҫке, иҫкергән

4. прил.

иҫке, элекке

5. прил.

старинный

боронғо, элекке

6. прил.

опытный

тәжрибәле, ҡарт

7. прил.

относящийся к урожаю или запасам предшествующего года

иҫке, үткән йылғы, былтырғы

8. в знач. сущ. с старое

иҫке(ләр), элекке(ләр), иҫкелек

Смотри также:

уш

– кӓтыр кодаш

– кӓтырым кодаш

союз противит. (син. но)

анчах, çапах, апла пулин те; он уже стар, однако продолжает работать вǎл ватǎ ĕнтĕ, анчах ĕçлеме парахмасть

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

набрать

1) набирати, набрати, (о мног.) понабирати що и чого в що, куди. [Набрав хліба, скільки схотів (Сл. Гр.). Вони понабирали за пазуху піску (Рудч.)]. -брать корзинку земляники - набрати (назбирати) кошик суниць. Я -брал много грибов - я назбирав багато грибів. -брать мешок муки - набрати мішок борошна. [Набери мішок борошна (Сл. Гр.)]. -брать материи на платье - краму (матерії) на вбрання набрати. Что (чего) -рёшь, то и понесёшь - чого набереш, те й понесеш. -ть войско - набирати, набрати, збирати, зібрати, вербувати, навербувати військо, (стар.) затягати, затягти військо. [Зібрав війська сорок тисяч (Пісня)]. -рать рекрутов - набирати рекрутів (вульг. некрутів). [Набирали некрутиків в неділеньку вранці (Пісня)];

2) (вбирать в себя) набирати, набрати, вбирати, увібрати, вгягати и втягувати, втягти що и чого (в себе). [Уже човник води набира (Чуб. V)]. Губка -рает воду - губка набирає (вбирає, втягає, всмоктує) воду (в себе). Весною вода, тепло -рает - на весні вода тепла набирає. Замолчал, как воды в рот -брал - замовчав, наче води в рот набрав;

3) типогр. - складати, скласти и (реже) зложити, набирати, набрати що. Который лист вы уже -раете? - котрий аркуш ви вже складаєте (набираєте)? Набранный -

1) набраний, назбираний. -ное войско - набране (навербоване, стар. затяжне) військо;

2) набраний, увібраний, втягнений;

3) типогр. - складений, зложенний, набраний.

* * *

несов.; сов. - набр`ать

1) набира́ти, набра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. понабира́ти

2) тип. складати, скла́сти (складу́, складе́ш), набира́ти, набра́ти и мног. понабира́ти

и Немощен немічний, немощний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. немощен), нездужалий, (диал.) немощний, (слабый) кволий, благий, слабосилий, (бессильный) безсилий, безвладний, недолугий, (больной) хворий, недужий, слабий, (болезненный) х(в)оровитий, нед(ол)ужний, слабовитий, хирний, хирявий. [Я немічна, зчорніла від праці (Коцюб.). Почуває себе порохном, немічною руїною (Коцюб.). І немощну мою душу за світ посилаю (Шевч.). Руки у нас немощні уже, - не працюють, як колись (Г. Барв.). Думки підрізують немощну силу (Мирний). Я стар був, немощен (Шевч.). Сльози народів Росії: удов, сиріт, батьків нездужалих (Ледянко). Хирного, млявого та кволого покоління російської інтелігенції (Гр. Думка). Се Мойсей, позабутий пророк, се дідусь слабосилий (Франко). І склавши руки, стоїш безвладна перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). А котрі старі, недолугі, то й навіки пропадали (Пісня). Був недолужний, - усе: «кахи, кахи!» (Кониськ.)]. Дух бодр, а плоть -на - тіло немощне (немічне), та душа силу має (Грінч.).

* * *

1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;

2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.

* * *

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

1. Also: КАК ЕСЛИ БЫ

as if (though)

2. (Particle) used to express the speaker's doubt or uncertainty as to the reliability of the information in the statement ( usu. when the speaker is uncertain of his own interpretation, understanding etc of the situation

• КАК БУДТО (БЫ)

=====

1. Also: КАК ЕСЛИ БЫ [subord conj; introduces a compar clause]

⇒ (used to convey the unreal, illusory nature of the comparison) just like it would be if:

- as if (though);

- like;

- [in limited contexts](so...that) one (it etc) seems to...

     ♦ [Елена Андреевна:] Ты говоришь о своей старости таким тоном, как будто все мы виноваты, что ты стар (Чехов 3). [Е. А.:] You speak of your old age as if we were to blame for it (3a).

     ♦ [Сорин:] Мне, брат, в деревне как-то не того, и, понятная вещь, никогда я тут не привыкну. Вчера лёг в десять и сегодня утром проснулся в девять с таким чувством, как будто от долгого спанья у меня мозг прилип к черепу и всё такое (Чехов 6). [S.:] For some reason, my boy, I'm not quite myself in the country, and, it stands to reason, I'll never get accustomed to it. I went to bed at ten o'clock last night and woke up at nine this morning feeling as though my brain were stuck to my skull from sleeping so long, and all that sort of thing (6a).

     ♦ "Вы смотрите! - говорил он [бригадир] обывателям, - как только меня завидите, так сейчас в тазы бейте, а потом зачинайте поздравлять, как будто я и невесть откуда приехал!" (Салтыков-Щедрин 1). "Mind you!" he [the brigadier] said to the townsfolk. "Soon as you see me, you bang on dishpans, and then start congratulating me like I'd ridden in from goodness knows where!" (1a).

     ♦ Потом разрешили одеться и выдали под расписку постель: матрац, такой твердый и тяжёлый, как будто его набили кирпичами... (Марченко 1). Then I was allowed to get dressed and sign out some bedding: a mattress that was so hard and heavy it seemed to be filled with bricks... (1a).

2. [Particle]

⇒ used to express the speaker's doubt or uncertainty as to the reliability of the information in the statement (usu. when the speaker is uncertain of his own interpretation, understanding etc of the situation, less often when the speaker is uncertain of the reliability of an outside source of information):

- (s.o. < sth.> seems (to);

- it seems that...;

- it is as if;

- (s.o. < sth.> looks (as if);

- apparently;

- [when the reliability of the source of information is in doubt] allegedly;

- ostensibly;

- supposedly;

- purportedly.

     ♦ Голос у него был прекрасный, громкий и симпатичный, и даже в самом голосе этом как будто заслышалось уже нечто искреннее и простодушное (Достоевский 2). His voice was beautiful, loud, and attractive, and even in this voice itself one seemed to hear something genuine and guileless (2a).

     ♦ "Флигелёк-то плох - вот беда". - "Помилуй, папаша, - подхватил Аркадий, - ты как будто извиняешься..." (Тургенев 2). "The little lodge is so horrid - that's the worst of it." "Goodness, dad," interposed Arkady, "it's as if you were apologising..." (2b).

     ♦ "От кого ж бы это? - задумчиво говорил Обломов, рассматривая адрес. - Рука как будто знакомая..." (Гончаров 1). "Who could it be from?" mused Oblomov, examining the address. "The handwriting looks familiar..." (1b).

     ♦ Возле дома, на цветной клумбе, лежала ничком молодая женщина в тёмно-вишнёвом купальнике. Она как будто легла загорать и, разоросив руки, уснула (Чернёнок 1). Near the house, in the flower bed, a young woman in a dark-cherry bathing suit lay facedown. She looked as if she had been sunbathing and had fallen asleep with her arms spread out (1a).

     ♦ Берия как будто пытался узнать у него тайну прохладительных напитков, а Логидзе не открывал этой тайны (Искандер 4). Beria apparently tried to find out the secret of the soft drinks from him, but Logidze would not reveal it (4a).

     ♦ "По субботам тебя как будто подменяют. Это от предчувствия свиданья" (Федин 1). [context transl] "On Saturdays you're like a new man. That's from your anticipation of a date" (1a).

• КАК БУДТО (БЫ)

=====

1. Also: КАК ЕСЛИ БЫ [subord conj; introduces a compar clause]

⇒ (used to convey the unreal, illusory nature of the comparison) just like it would be if:

- as if (though);

- like;

- [in limited contexts](so...that) one (it etc) seems to...

     ♦ [Елена Андреевна:] Ты говоришь о своей старости таким тоном, как будто все мы виноваты, что ты стар (Чехов 3). [Е. А.:] You speak of your old age as if we were to blame for it (3a).

     ♦ [Сорин:] Мне, брат, в деревне как-то не того, и, понятная вещь, никогда я тут не привыкну. Вчера лёг в десять и сегодня утром проснулся в девять с таким чувством, как будто от долгого спанья у меня мозг прилип к черепу и всё такое (Чехов 6). [S.:] For some reason, my boy, I'm not quite myself in the country, and, it stands to reason, I'll never get accustomed to it. I went to bed at ten o'clock last night and woke up at nine this morning feeling as though my brain were stuck to my skull from sleeping so long, and all that sort of thing (6a).

     ♦ "Вы смотрите! - говорил он [бригадир] обывателям, - как только меня завидите, так сейчас в тазы бейте, а потом зачинайте поздравлять, как будто я и невесть откуда приехал!" (Салтыков-Щедрин 1). "Mind you!" he [the brigadier] said to the townsfolk. "Soon as you see me, you bang on dishpans, and then start congratulating me like I'd ridden in from goodness knows where!" (1a).

     ♦ Потом разрешили одеться и выдали под расписку постель: матрац, такой твердый и тяжёлый, как будто его набили кирпичами... (Марченко 1). Then I was allowed to get dressed and sign out some bedding: a mattress that was so hard and heavy it seemed to be filled with bricks... (1a).

2. [Particle]

⇒ used to express the speaker's doubt or uncertainty as to the reliability of the information in the statement (usu. when the speaker is uncertain of his own interpretation, understanding etc of the situation, less often when the speaker is uncertain of the reliability of an outside source of information):

- (s.o. < sth.> seems (to);

- it seems that...;

- it is as if;

- (s.o. < sth.> looks (as if);

- apparently;

- [when the reliability of the source of information is in doubt] allegedly;

- ostensibly;

- supposedly;

- purportedly.

     ♦ Голос у него был прекрасный, громкий и симпатичный, и даже в самом голосе этом как будто заслышалось уже нечто искреннее и простодушное (Достоевский 2). His voice was beautiful, loud, and attractive, and even in this voice itself one seemed to hear something genuine and guileless (2a).

     ♦ "Флигелёк-то плох - вот беда". - "Помилуй, папаша, - подхватил Аркадий, - ты как будто извиняешься..." (Тургенев 2). "The little lodge is so horrid - that's the worst of it." "Goodness, dad," interposed Arkady, "it's as if you were apologising..." (2b).

     ♦ "От кого ж бы это? - задумчиво говорил Обломов, рассматривая адрес. - Рука как будто знакомая..." (Гончаров 1). "Who could it be from?" mused Oblomov, examining the address. "The handwriting looks familiar..." (1b).

     ♦ Возле дома, на цветной клумбе, лежала ничком молодая женщина в тёмно-вишнёвом купальнике. Она как будто легла загорать и, разоросив руки, уснула (Чернёнок 1). Near the house, in the flower bed, a young woman in a dark-cherry bathing suit lay facedown. She looked as if she had been sunbathing and had fallen asleep with her arms spread out (1a).

     ♦ Берия как будто пытался узнать у него тайну прохладительных напитков, а Логидзе не открывал этой тайны (Искандер 4). Beria apparently tried to find out the secret of the soft drinks from him, but Logidze would not reveal it (4a).

     ♦ "По субботам тебя как будто подменяют. Это от предчувствия свиданья" (Федин 1). [context transl] "On Saturdays you're like a new man. That's from your anticipation of a date" (1a).

• КАК БУДТО (БЫ)

=====

1. Also: КАК ЕСЛИ БЫ [subord conj; introduces a compar clause]

⇒ (used to convey the unreal, illusory nature of the comparison) just like it would be if:

- as if (though);

- like;

- [in limited contexts](so...that) one (it etc) seems to...

     ♦ [Елена Андреевна:] Ты говоришь о своей старости таким тоном, как будто все мы виноваты, что ты стар (Чехов 3). [Е. А.:] You speak of your old age as if we were to blame for it (3a).

     ♦ [Сорин:] Мне, брат, в деревне как-то не того, и, понятная вещь, никогда я тут не привыкну. Вчера лёг в десять и сегодня утром проснулся в девять с таким чувством, как будто от долгого спанья у меня мозг прилип к черепу и всё такое (Чехов 6). [S.:] For some reason, my boy, I'm not quite myself in the country, and, it stands to reason, I'll never get accustomed to it. I went to bed at ten o'clock last night and woke up at nine this morning feeling as though my brain were stuck to my skull from sleeping so long, and all that sort of thing (6a).

     ♦ "Вы смотрите! - говорил он [бригадир] обывателям, - как только меня завидите, так сейчас в тазы бейте, а потом зачинайте поздравлять, как будто я и невесть откуда приехал!" (Салтыков-Щедрин 1). "Mind you!" he [the brigadier] said to the townsfolk. "Soon as you see me, you bang on dishpans, and then start congratulating me like I'd ridden in from goodness knows where!" (1a).

     ♦ Потом разрешили одеться и выдали под расписку постель: матрац, такой твердый и тяжёлый, как будто его набили кирпичами... (Марченко 1). Then I was allowed to get dressed and sign out some bedding: a mattress that was so hard and heavy it seemed to be filled with bricks... (1a).

2. [Particle]

⇒ used to express the speaker's doubt or uncertainty as to the reliability of the information in the statement (usu. when the speaker is uncertain of his own interpretation, understanding etc of the situation, less often when the speaker is uncertain of the reliability of an outside source of information):

- (s.o. < sth.> seems (to);

- it seems that...;

- it is as if;

- (s.o. < sth.> looks (as if);

- apparently;

- [when the reliability of the source of information is in doubt] allegedly;

- ostensibly;

- supposedly;

- purportedly.

     ♦ Голос у него был прекрасный, громкий и симпатичный, и даже в самом голосе этом как будто заслышалось уже нечто искреннее и простодушное (Достоевский 2). His voice was beautiful, loud, and attractive, and even in this voice itself one seemed to hear something genuine and guileless (2a).

     ♦ "Флигелёк-то плох - вот беда". - "Помилуй, папаша, - подхватил Аркадий, - ты как будто извиняешься..." (Тургенев 2). "The little lodge is so horrid - that's the worst of it." "Goodness, dad," interposed Arkady, "it's as if you were apologising..." (2b).

     ♦ "От кого ж бы это? - задумчиво говорил Обломов, рассматривая адрес. - Рука как будто знакомая..." (Гончаров 1). "Who could it be from?" mused Oblomov, examining the address. "The handwriting looks familiar..." (1b).

     ♦ Возле дома, на цветной клумбе, лежала ничком молодая женщина в тёмно-вишнёвом купальнике. Она как будто легла загорать и, разоросив руки, уснула (Чернёнок 1). Near the house, in the flower bed, a young woman in a dark-cherry bathing suit lay facedown. She looked as if she had been sunbathing and had fallen asleep with her arms spread out (1a).

     ♦ Берия как будто пытался узнать у него тайну прохладительных напитков, а Логидзе не открывал этой тайны (Искандер 4). Beria apparently tried to find out the secret of the soft drinks from him, but Logidze would not reveal it (4a).

     ♦ "По субботам тебя как будто подменяют. Это от предчувствия свиданья" (Федин 1). [context transl] "On Saturdays you're like a new man. That's from your anticipation of a date" (1a).

1) (зоол.) кінь (р. коня, зв. коню, мн. коні, -ней), (стар.) комонь; ум.-ласк. коник, коничок (-чка), кониченько, конячка, коненя (мн. конята, коненята); ув. коняка; (пренебр.) шкапа, шкапіка, шкапина, соб. кінва и коньва (Звин.); (резвый) баско, громак; (ратный) румак, бахмат; (дрянной) пакінь (-коня), шевляга; (дикий) дичко, тарпан (-на), (необъезж.) неук; (шагистый) ступак; (имеющий большую гриву) гривань, гривач, довгогривець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) таркач; (гнедой) гнідан[ш], гнідко; (вороной) воронько, воронець (-нця). [Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Шевч.). Ой у мене був коняка, був коняка-розбишака (Щоголів). Під ним коник вороненький насилу ступає (Шевч.). Під ним кониченько сильне дужий (Пісня). Та купуй уже, купуй, - славная конина! (Рудан.). Війна гогоче, комоні ржуть, грохочуть тулумбаси (Куліш)]. Дарёному коню в зубы не смотрят - дарованому коневі зубів не лічать. Был конь, да изъездился - був кінь та з'їздився. Конь прядёт ушами - кінь стриже вухами. Гарцовать на коне - конем вигравати. На коне, на конях - конем, кіньми, кінно. [Кожен міщанин повинен служити кінно й оружно (Куліш). Слуги їдуть кінно округ воза (Куліш)]. Конь о четырёх ногах да спотыкается - кінь на чотирьох та й то спотикається. Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй - куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє) (Приказки). С чужого -ня среди грязи долой - з чужого воза й серед болота злазь (Приказка). Чешись конь с -нём, а свинья с углом - знайся кінь з конем, а віл з волом (Приказка);

2) конь водный - см. Гиппопотам;

3) (рыба) см. Конёк 6;

4) (в шахм. игре) коник.

* * *

молодість (-дости, зв. п. молодосте), молодецтво, (с конкретным значением: избыток молодых сил, молодые годы, дни младости) молодощі (-щів и -щей). [Щаслива молодість днем нинішнім живе (Франко). А молодість не вернеться, не вернеться вона (Гліб.). Дак що, що він молодий, - молодецтво те зрівняється: йому вісімнадцять і мені вісімнадцять (Борз.)]. Веселися-ж, молодику, в молодощах твоїх (Еккл.). Вона мені співала про любов, про молодощі, радощі, надії (Л. Укр.)]. Бурно проведенная -дость - бурхливо перебута молодість. В -сти - замолоду, за молодого віку, у молодому віку, молодого віку. [Коли й погуляти, як не замолоду та ще в неділлю? (Кониськ.). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.). І часто аж до сліз її доводив, як згадував про халепи страшенні, що дознавав за молодого віку (Куліш). Добре у молодому віку, а в старих віках… (Гуманщ.). Чиє серце стрепенеться од слова живого, що співав я, віщував я віку молодого? (Куліш)]. С ранней -сти - з перш[в]ого молоду, з первомолоду. [Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово або два, то так уже й буде (Харк.)]. Не первой -сти - не першої молодости, не перволіток. [Пані наша була не перволіток, та й не яка стара (М. Вовч.). Хоч вона не молода, та й я вже не перволіток, - будемо до пари (Звин.)]. Ошибки -сти - помилки молодости (молодого віку). -дость должна перебеситься - нехай молоде пиво переграє (перешумує).

* * *

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.

* * *

1) мест. ніщо́, род. п. нічо́го

2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)

и Похудать схуднути (о мног. похуднути), змарніти, помарніти, податися, звестися (з себе), стягтися, (в лице) спасти з лиця, спасти, упасти, змарніти, помарніти на лиці, на виду; (в теле) спасти (о мног. поспадати) з тіла, на тілі змарніти, помарніти, (вульг.) з черева спадати, спасти. [Поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка). Змарніло твоє личенько, очі позападали (Олесь). Він страшенно змарнів, схуд і зблід (Крим.). Лице зблідло, помарніло, аж зчорніло (Н.-Лев.). Його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла (Н.-Лев.). Мабуть, із себе я вельми звелася (Кониськ.). Обоє старі із журби так уже стяглись, що аж злягли (Квітка). Зробилась бліда-бліда, з лиця спала і по-під очима сині смуги лягли (Тесл.). Не їсть, не п'є, уночі не спить, з тіла спав (Мирн.)]. Похудевший - схудлий, змарнілий, помарнілий. -вшее лицо - схудле, змарніле, помарніле обличчя.

* * *

пропасть

1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;

2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];

3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);

4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].

* * *